Концептуальні основи державної політики в космічній діяльності до 2011 року

Аналітична записка

Космічна діяльність є зараз важливим засобом реалізації геополітичних інтересів розвинених країн світу. Вона включає в себе фундаментальні та прикладні пошукові дослідження, у тому числі в космічному просторі; створення, виробництво та використання ракетної та космічної техніки в інтересах розвитку економіки, міжнародного співробітництва і рішення оборонних завдань; проведення операцій на світовому ринку ракетно-космічної техніки та послуг; розповсюдження і впровадження прогресивних космічних технологій в інші галузі народногосподарського комплексу.

Спроможність держави займатися космічною діяльністю характеризує науково-технічний та технологічний рівень її розвитку, впливає на економічний стан та політичну безпеку держави, сприяє підвищенню її міжнародного престижу.

Незалежна Україна продемонструвала наявність у себе широкого спектру таких можливостей. Вона затвердилися у світовому суспільстві як космічна держава, здатна здійснювати складні космічні проекти системного рівня, і як надійний міжнародний партнер. Космічний потенціал країни виявився на практиці настільки вагомим, що визначив доцільність свого структурного оформлення у вигляді самостійної космічної галузі на чолі з Національним космічним агентством. Сьогодні космічна галузь України - один з пріоритетних наукових секторів економіки країни, що сконцентрував провідні диверсифіковані та спеціалізовані підприємства, установи та організації, які можуть виробляти та надавати високотехнологічні продукцію та послуги, конкурентоспроможні на світовому комерційному ринку та необхідні для внутрішнього споживання. Галузь здатна приносити значний прибуток та сприяти підйому інших ключових галузей промисловості.

Таким чином, розвиток космічної діяльності в Україні слід розглядати як фактор, що прямим чином або опосередковано активно впливає на позитивне вирішення нагальних та перспективних загальнодержавних завдань. Тому уявляється необхідним чітке визначення основних принципів державної політики стосовно розвитку космічної діяльності в Україні на найближчий період часу і розробка відповідних пропозицій щодо шляхів їх практичної реалізації.

Дана аналітична записка присвячена попередньому системному розгляду цього питання.

1. Стан космічної діяльності в Україні

За роки незалежності космічна галузь України пройшла досить складний шлях своїх перетворень і становлення із розрізнених організацій, підприємств та виробничих структур колишнього радянського Мінобщемашу. Зроблено вибір стратегії космічної діяльності України, обрано відповідні організаційні форми і шляхи її реалізації. На цей час до сфери управління НКАУ входять провідні конструкторські організації, науково-дослідні інститути різних форм власності та військові частини у складі Національного центру управління та випробувань космічних засобів. Ці організації мають великий досвід космічної діяльності та ракетно-космічного виробництва і володіють широким спектром космічних технологій. Створені і впроваджені до реалізації програмні документи зі складом пріоритетних робіт, цілі і завдання яких були підпорядковані інтересам і можливостям держави.

Регулююча роль двох попередніх державних космічних програм запобігла катастрофічній ерозії галузі під час економічної кризи 1990-х років, забезпечила створення певних умов для її виживання, стабілізації та виходу з комерційними проектами на світовий ринок. Україна разом з США, Росією і Норвегією стала учасницею проекту світового значення по запуску супутників за допомогою ракети-носія з платформи морського базування (проект “Морський старт”). Активно просувається проект “Циклон-4”, згідно з яким Україна і Бразилія готуються почати комерційні запуски супутників ракетою-носієм “Циклон-4” з бразильського космодрому Алкантара. Реалізується українсько-російська програма “Дніпро” з виведення супутників на орбіту за допомогою конверсійного використання міжконтинентальної балістичної ракети СС-18. У 2001 році Україна уперше виграла міжнародний тендер на проектування, виготовлення і запуск єгипетського супутника “Egiptsаt”. Одним з нових напрямів розвитку міжнародного співробітництва може стати участь України разом з Росією у створенні і експлуатації Міжнародної космічної станції. В стадії підготовки знаходиться ще цілий ряд перспективних проектів, про які писати ще передчасно.

Станом на 2001 рік частка українських ракет-носіїв на світовому ринку пускових послуг складала 9%. Це четверте місце слідом за Росією (40,9%), США (20,7%) та Євросоюзом на чолі з Францією (16,6%).

Одночасно з позитивними складовими стають все помітнішими неприйнятні негативні чинники, породжені як системною економічною кризою в державі, так і недосконалістю функціонування галузі в нових умовах:

·систематичне недофінансування галузі відносно запланованих та затверджених бюджетних обсягів;

·неприпустиме зменшення обсягів наукових і проектних досліджень перспективних напрямків космічної діяльності;

·проблематичність виконання складних ініціативних проектів, які становлять значний інтерес для світового суспільства або ринку космічних послуг;

·надмірність існуючих виробничих потужностей з огляду на реальні економічні можливості держави та справжні потреби внутрішнього і зовнішнього ринків, неприпустимі деформації в інфраструктурі галузі;

·знос та застарілість основних виробничих фондів галузі, старіння і погіршення якісного складу наукових і виробничих кадрів;

·невідповідність організаційних структур галузі, форм її управління вимогам функціонування в ринкових умовах;

·недостатній рівень впровадження менеджменту, маркетингу та комплексного програмно-цільового планування розвитку галузі.

Основні напрями подолання кризових явищ і поліпшення стану космічної галузі надані “Концепцією структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі”, затвердженою Указом Президента України від 06.02.2001 № 73/2001. Важлива роль в практичній реалізації та подальшому розвитку цих напрямів належить правильному визначенню пріоритетів державної політики, що має проводитися в країні для ефективного вирішення проблеми.

2. Головні цілі і завдання державної політики

Головними цілями державної політики в космічній діяльності слід вважати:

·створення економічно рентабельної космічної галузі, здатної виробляти для внутрішнього і зовнішнього ринків конкурентоспроможну продукцію та послуги;

·ефективне використання космічних засобів споживчими структурами усіх форм власності для забезпечення потреб держави в наукових дослідженнях, розвитку економіки, підвищенні національної безпеки і оборони, поглибленні співробітництва з іншими країнами;

·випереджаючий розвиток науково-технічного і технологічного потенціалів космічної галузі, своєчасне формування збалансованих замовлень та пропозицій щодо створення та уведення до експлуатації новітніх систем космічної та ракетно-космічної техніки;

·впровадження космічних виробничих технологій в ключові галузі господарського комплексу України з метою здійснення підйому його технологічного стану в цілому.

Для досягнення цих цілей необхідно забезпечити вирішення таких основних завдань:

·проведення структурної перебудови та забезпечення інноваційного розвитку космічної галузі відповідно з вимогами ринкового складу економіки країни;

·впровадження світових досягнень і подальший розвиток власних розробок світового рівня у сфері ракетно-космічних технологій;

·впровадження космічних систем в інфраструктуру засобів життєзабезпечення держави з забезпеченням функціонування систем і надання високоякісних послуг споживачам на постійній основі;

·створення багатобазисного механізму фінансової підтримки космічної діяльності, здатного забезпечити безумовне виконання загальнодержавних цивільних та оборонних космічних програм;

·комерціалізація космічної діяльності, сприяння виконанню міжнародних комерційних космічних програм і участі в них;

·створення ефективної національної мережі користувачів продукції та послуг;

·виконання загальнодержавних вимог з соціальних питань.

3. Структурна політика та основні пріоритети в космічній діяльності

В основі створення цілеспрямованого розвитку космічної діяльності має бути політика, реалізація якої забезпечить перебудову підприємств галузі для високоефективного виробництва конкурентоспроможної космічної продукції та послуг на експорт, за державними та комерційними замовленнями, для потреб населення України.

Основними складовими такої структурної політики є:

·збереження науково-технічного, технологічного та виробничого потенціалів виробництв, які мають стратегічне значення для виготовлення як цивільної космічної продукції, так і продукції для потреб національної безпеки і оборони;

·вибір номенклатури продукції та послуг до потреб внутрішнього та зовнішнього ринків за результатами їх маркетінгу, структурна перебудова нерентабельних виробництв з проведенням розподілу потужностей, ліквідація неефективних організацій і підприємств;

·створення прогресивних інтегрованих структур (ІС) з науково-дослідних, конструкторських, виробничих та фінансових організацій за головними напрямами діяльності;

·збереження і подальший розвиток космічних технологій та впровадження нових замкнених технологічних циклів створення, експлуатації та використання космічних засобів наукового, господарського та оборонного призначення;

·перебудова структури власності, акціонування, приватизація підприємств, а також зміна статусу підприємств, що залишаються у державній власності, для створення прийнятних умов їх функціонування в ринковому середовищі; створення суб'єктів підприємницької діяльності;

·перехід на схему інноваційно-інвестиційного розвитку галузі для забезпечення зростання обсягів космічних досліджень, випуску конкурентоспроможної космічної продукції та надання космічних послуг;

·організаційна перебудова механізму управління новою структурою галузі в ринкових умовах;

·вирішення нагальних соціальних проблем, зокрема створення нових робочих місць, забезпечення галузі молодими кваліфікованими кадрами, підвищення заробітної плати тощо.

Створення інтегрованих структур має проводитися з впровадженням принципів, які обумовлюють їх ефективну роботу в ринкових умовах:

·підпорядкування процесів формування ІС стратегії прискореного розвитку галузі, поєднання державного регулювання ІС з ринковими механізмами саморегуляції, орієнтація переважно на власні сили і ресурси;

·планування створення ІС у часі, як інтегрального процесу природного розвитку та визрівання, при узгодженні у «Програмі структурної перебудови і інноваційного розвитку космічної галузі України» типів, кількості ІС, умов та строків їх створення;

·першочергове створення ІС з підприємств галузі, які вже адаптувалися до складних економічних умов, мають певний досвід виробництва конкурентоспроможної продукції та продажу своїх космічних послуг на світовому ринку;

· виконання, при необхідності, пілотних проектів щодо створення перших ІС з відпрацюванням проблемних питань їх організаційного, фінансового та матеріального забезпечення;

·концентрація ресурсів ІС: їх об'єднання, виключення (консервування) надлишкових виробничих потужностей, раціоналізація існуючих виробництв, створення диверсифікованих рентабельних підприємств-учасників, виключення дублювання та ін.;

·розподіл основних функцій ІС: впровадження ключового принципу ринкових відносин - “…одні виробляють, другі продають…” -, що має забезпечувати об'єднання інтересів підприємств-учасників для досягнення головних цілей ІС;

·впровадження гнучкого управління ІС для ефективного забезпечення діючих процедур стратегічного управління вартістю продукції та послуг і впровадження комерційних методів виробництва;

·забезпечення ІС, насамперед, на першому етапі їх функціонування, достатніми стартовими кредитами, додатковими майновими правами власності та комерційним капіталом та ін.;

·створення фінансових інститутів ІС, які мають забезпечувати розподіл “комерційних інтересів” підприємств-учасників, виключення відцентрових тенденцій та робіт підприємств на свої власні інтереси, зростання інтегральних капітальних вкладень ІС, а також акумулювання достатніх коштів для фінансування перспективних проектів;

·забезпечення достатньої прозорості у фінансових та капітальних взаємовідносинах між підприємствами-учасниками та керівництвом ІС;

·забезпечення спроможності ІС до виконання міжнародних програм і проектів у сфері спільного створення ракетно-космічної техніки, з наступним переходом до міцних союзів в цій сфері та створення на їх базі транснаціональних ІС.

Перебудова і інноваційний розвиток космічної галузі мають проводитися відповідно до “Програми структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі України”. Основними завданнями програми повинні бути реструктуризація організаційних форм та форм власності державних підприємств і організацій, виробничо-технологічних структур, системи управління галуззю, систем якості, кредиторської та дебіторської заборгованості, оптимізація структури собівартості продукції, завдання щодо забезпечення інноваційного розвитку підприємств і організацій та ін.

Програма має формуватися з урахуванням моделей реструктуризації підприємств (організацій) галузі. Створення моделей має включати аналіз показників фінансової звітності підприємств (організацій), проведення аналізу можливих шляхів здійснення реструктуризації, у тому числі оцінки можливостей виділення і самостійного функціонування окремих підрозділів, розробку заходів щодо досягнення високого рівня конкурентоздатності, створення проекту стратегічного розвитку підприємства (організації), програми маркетингової діяльності, підготовку пропозицій щодо отриманих організаційно-економічних заходів, розробку бізнес-плану подальшої роботи підприємства за умови здійснення реструктуризації, відповідну оцінку ефективності проекту реструктуризації підприємства (організації).

Забезпечення потреб держави в космічній діяльності щодо розвитку науки і економіки, підвищення національної безпеки і оборони, поглиблення міждержавного співробітництва України з іншими державами мають здійснюватися з таких головних напрямів:

науково-космічні дослідження

·створення засобів космічного моніторингу та прогнозу динаміки факторів, що впливають на стан погоди та вікові зміни клімату на Землі; виконання експериментальних досліджень з геофізики Землі;

·визначення причинно-наслідкових зв'язків у міжпланетному середовищі та системі “сонячний вітер - магнітосфера - іоносфера Землі”; наукові спостереження Сонця; астрофізичні дослідження за межами видимого діапазону довжин хвиль, у тому числі на міжнародній основі;

·дослідження впливу мікрогравітації на біологічні, фізико-хімічні процеси та живі істоти;

·дослідження і створення наукового та технологічного підґрунтя для перспективних космічних досліджень;

·системні дослідження з визначення перспективних напрямів розвитку космічної діяльності України.

дистанційне зондування Землі

·забезпечення органів державної влади космічною інформацією щодо процесів та явищ на території України, потрібною для прийняття оперативних рішень;

·участь у вирішенні загальнодержавних завдань з моніторингу природних ресурсів, раціонального природокористування, прогнозування техногенних та природних катаклізмів;

·розвиток міжнародного співробітництва в галузі дистанційного зондування Землі, нових інформаційних технологій, наземної інфраструктури з метою виходу на міжнародні ринки космічних послуг.

супутникові системи телекомунікацій

·створення національного космічного сегменту систем супутникового зв'язку і телерадіомовлення;

·розвиток наземної інфраструктури супутникових систем зв'язку, передачі даних і телерадіомовлення.

космічна діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, створення і експлуатація:

·космічних оптико-електронних та радіолокаційних систем спостереження;

·космічної системи зв'язку та передачі даних у складі геостаціонарних або кількох високоеліптичних космічних апаратів-ретрансляторів та комплексу наземних станцій на основі існуючого парку станцій супутникового зв'язку;

·наземного автоматизованого комплексу керування та забезпечення цільового застосування космічних апаратів і єдиного наземного комплексу приймання та оброблення інформації (на основі наявної космічної інфраструктури);

·системи радіоелектронного спостереження та забезпечення протидії іноземним засобам космічної розвідки.

розвиток наземної інфраструктури навігаційних та спеціальних інформаційних систем

·створення системи космічного навігаційно-часового забезпечення України;

·створення технологій і апаратури оперативного інформаційного забезпечення безпеки рухомих та стаціонарних об'єктів за допомогою космічних систем навігації та зв'язку;

·створення автоматичної системи збирання та оброблення геофізичної інформації;

·контроль та аналіз космічної обстановки, забезпечення балістико-інформаційної підтримки польотів космічних апаратів;

·модернізація існуючих засобів функціональних центрів, комплексів та систем подвійного призначення для виконання завдань спеціального інформаційного забезпечення.

створення і модернізація космічних комплексів

·створення космічних апаратів для реалізації державних завдань з космічної діяльності;

·модернізація існуючих та створення нових ракет-носіїв, у тому числі на базі бойових ракет;

·створення нових космічних ракетних комплексів на основі носія легкого класу, орієнтованого на зарубіжні космодроми;

·підтримка і розвиток наземної інфраструктури космічних комплексів.

розвиток прогресивних технологій та систем

·випереджальний розвиток унікальних високих технологій за напрямами, які визначають конкурентоспроможність вітчизняної ракетно-космічної техніки: приладобудування, двигунобудування, матеріалознавство та інші провідні напрями;

·створення базових дослідно-експериментальних та виробничих комплексів у космічному машинобудуванні та приладобудуванні;

·впровадження космічних технологій в інші ключові галузі господарського комплексу.

розвиток законодавчої бази та системних досліджень

·створення організаційно-правових основ комерціалізації космічних послуг та технологій;

·розвиток системних досліджень ефективності функціонування космічної галузі.

4. Науково-технічна політика

Основним завданням науково-технічної політики є збереження та розвиток накопиченого науково-технічного потенціалу в умовах дефіциту коштів, максимальне використання потенціалу космічної галузі в інших сферах економіки та трансформація його до потреб ринку з мінімальними втратами.

Вирішення цього завдання повинно проводитися таким шляхом:

·визначення пріоритетних напрямів розвитку науково-технічних досліджень і розробок та їх державна підтримка (для експортної діяльності - з урахуванням тенденцій розвитку світового ринку космічних послуг та технологій);

·підвищення системного завантаження профільних підрозділів підприємств галузі виконанням складних НДДКР як засобу запобігання втрат накопичених знань та досвіду при зміні поколінь фахівців;

·впровадження механізму ефективного стимулювання науково-технічної творчості робітників галузі, у тому числі у сфері винахідницької та наукової діяльності;

·оновлення і подальший розвиток технічного оснащення експериментально-дослідницької бази підприємств та організацій та робочих місць фахівців космічної галузі провідних спеціальностей, освоєння і впровадження GALS-технологій створення виробів та комплексів з урахуванням усіх етапів життєвого циклу;

·якісне інформаційне забезпечення НДДКР стосовно конкуруючих зарубіжних проектів і програм;

·передача і впровадження окремих науково-технічних результатів виконання НДДКР з космічної тематики в інші галузі господарського комплексу країни;

·зміцнення творчих зв'язків підприємств і організацій космічної галузі з організаціями НАНУ, стимулювання пріоритетних спільних розробок в сфері нових фізичних принципів, ноу-хау і критичних технологій;

·оновлення згідно з сучасними вимогами навчальних програм і навчально-дослідницької матеріальної бази вищих учбових закладів, що готують фахівців для космічної галузі;

·активна підтримка діяльності Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання “Сузір'я” та Національного центру аерокосмічної освіти молоді в Україні з метою випереджаючого формування творчого активу майбутніх поколінь робітників галузі.

5. Зовнішньоекономічні аспекти державної політики

Головними завданнями в зовнішньоекономічній політиці галузі є поглиблення міждержавного співробітництва України з іншими державами в сфері космічної та ракетно-космічної техніки, стимулювання та забезпечення підвищення обсягів експорту виробів, технологій та послуг.

Основні напрями зовнішньоекономічної політики передбачають:

·проведення маркетингових досліджень потреб світового ринку космічних товарів, технологій та послуг і визначення потрібного рівня їх характеристик;

·визначення можливостей експорту космічної та ракетно-космічної техніки з урахуванням Державного переліку конкурентоспроможних товарі, технологій і послуг галузі на сьогодні і на перспективу, прогнозування додаткових бюджетних витрат на створення і реалізацію такої продукції і послуг, оцінка обсягів необхідного стартового кредиту та очікуваних прибутків, розробка пропозицій щодо підготовки відповідних міждержавних комерційних проектів;

·підготовку і узгодження міжурядових угод із співробітництва в космічній галузі, укладення міжнародних комерційних контрактів на виготовлення і експлуатацію космічної та ракетно-космічної техніки, здійснення робіт та послуг в інших країнах, передачу технологій та ін.;

·участь у розробці та створенні нових міжурядових угод і рішень в сфері космічної і ракетно-космічної техніки, що сприяють розвитку галузі і просуванню українських космічних товарів, технологій та послуг на світовий ринок;

·участь у розробці нових документів у міжнародно-правовій сфері в контексті посилення контролю за нерозповсюдженням ракетних технологій та очікуваних змін у забезпеченні стабільності і безпеки в світі після відмови США від Договору ПРО - 1972;

·виконання міжнародних зобов'язань України щодо нерозповсюдження ракетних технологій, зокрема додержання принципів РКРТ, удосконалення роботи державної служби експортного контролю, формування переліків обладнання, систем, товарів, технологій і послуг, що забороняються для передачі та ін.;

·надання пільг для підприємств та організацій, які виконують міжнародні комерційні контракти на замовлення інших держав;

·видачу ліцензій підприємствам і організаціям галузі на продаж іноземним замовникам певних видів космічної та ракетно-космічної продукції та технологій, які не увійшли до переліку заборонених для продажу (передачі);

·проведення законодавчих, нормативних та організаційних заходів в сферах науково-дослідницької діяльності та сертифікації з метою підвищення конкурентоспроможності українських космічних товарів, технологій та послуг на світовому ринку.

6. Політика в сфері забезпечення безпеки і оборони держави

Безпека і оборона держави значною мірою залежать від рівня впровадження в Збройних Силах (ЗС) космічних систем спеціального призначення та високоточних засобів ураження, зокрема ракетної зброї. З використанням космічних систем забезпечується високоточна видова і інструментальна розвідка території противника, визначення навігаційних параметрів рухомих та стаціонарних військових об'єктів, у тому числі засобів ураження, зв'язок в реальному масштабі часу з усіма ланками Збройних Сил. З використанням даних космічних систем та відповідних автоматизованих систем прицілювання засоби ураження спроможні нанести високоефективний удар у будь-який час як по стратегічним об'єктам інфраструктури противника, так і по скупченням живої сили та військової техніки, розташованим в межах театру воєнних дій.

При раціональному складі космічних систем та засобів ураження у структурі озброєнь потенціал ЗС може бути підвищений у 3…4 рази і більше. Космічні системи спеціального призначення та високоточні засоби ураження є основою для успішного ведення безконтактних війн, що підтверджено збройними операціями НАТО проти Іраку, Югославії та Афганістану.

Виключно важливою складовою у системі сучасних озброєнь є ракетна зброя. Питома вага ракетного озброєння в показнику воєнної могутності великої вибірки держав з чисельністю особового складу ЗС понад 150 тис. чоловік досягає 0,48, тоді як у найближчих за рейтингом авіаційних озброєнь цей показник дорівнює лише 0,27. Експлуатаційні витрати ракетних озброєнь вчетверо нижчі, ніж у Військово-повітряних силах. Ракетні системи озброєнь з високоточними неядерними засобами ураження і космічними системами можуть застосовуватися навіть для ураження малорозмірних і високозахищених цілей, де зовсім недавно абсолютний пріоритет був за ядерною зброєю.

Враховуючи виключну важливість космічних систем і ракетної зброї для підвищення безпеки і оборони, основними напрямами державної політики у цій сфері мають бути визначені такі:

·сприяння і підвищений контроль за створенням і відпрацюванням космічних систем подвійного призначення - системи оптико-електронного спостереження високого розділення “Січ-2”, супутникової радіонавігаційної системи “Навігація” та інших систем відповідно до цільової програми “Космічна діяльність в інтересах національної безпеки і оборони”, Загальнодержавної (Національної ) космічної програми на 2003-2007 роки;

·забезпечення дієвого державного протекціонізму щодо створення обґрунтованих цільових програм розвитку космічних систем спеціального призначення та модернізації існуючої і створення нової ракетної зброї;

·сприяння віднесенню робіт із створення космічних систем подвійного призначення та ракетної зброї до першочергового фінансування;

·координація науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт по перспективним космічним системам спеціального призначення і новій ракетній зброї, а також в організаційно-економічній сфері, зокрема з питань розподілу відповідальності між НКАУ і Міноборони за розвиток робіт з космічної і ракетної тематики, включення робіт з оборонної (подвійної) космічної тематики до Державної програми розвитку озброєння та військової техніки на період до 2010 року, включення до щорічного державного оборонного замовлення статті видатків на створення, виробництво і експлуатацію космічних та ракетних систем оборонного призначення;

·сприяння дослідженням і конструкторським розробкам із створення ракетних озброєнь для Стратегічних неядерних сил стримування ЗС України;

·продовження ресурсу і модернізація існуючих ракетних озброєнь обмеженої номенклатури з метою підтримки оборонного потенціалу ЗС на мінімально прийнятному рівні у найближчі п'ять-десять років;

·сприяння впровадженню нових підходів до розподілу коштів за основними статтями видатків оборонного бюджету, а саме підвищення частки витрат на створення новітніх систем озброєнь, зокрема космічних систем спеціального призначення та ракетної зброї;

·розширення бази фінансування космічної галузі за рахунок залучення позабюджетних джерел, зокрема за рахунок використання коштів, отриманих від експорту озброєнь і військової техніки (що передбачено Указом Президента України від 15.11.2000 року №1237/2000);

·сприяння створенню Міжгалузевих робочих груп та Координаційних рад з питань створення космічних оборонних систем, зокрема постійно діючої Координаційної ради при Комісії з питань оборонно-промислового комплексу України.

7. Фінансово-інвестиційна політика

Основними завданнями фінансово-інвестиційної політики держави в сфері розвитку космічної діяльності слід вважати:

·забезпечення фінансових потреб у виконанні Загальнодержавної (Національної) космічної програми на 2003-2007 роки і подальший період, реалізації оборонних (подвійних) космічних проектів Державної програми розвитку О і ВТ на період до 2010 року, здійсненні структурної перебудови і інноваційного розвитку космічної галузі;

·зважене формування адресних статей витрат Державного бюджету в підтримку космічній галузі, забезпечення їх реального наповнення і виконання;

·пошук і диверсифікація нових джерел, форм і методів фінансування космічної галузі, створення необхідних правових умов, забезпечуючих зацікавленість позабюджетних фондів в внесенні інвестицій в виконання окремих цільових космічних проектів і розвиток космічної галузі в цілому;

·сприяння комерціалізації космічної діяльності в Україні.

Прямими методами фінансового забезпечення повинно бути передбачено:

·фінансування проектів Загальнодержавної (Національної) космічної програми на 2003…2007 роки і Державної програми розвитку О і ВТ на період до 2010 року;

·пріоритетне фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

·виділення цільових бюджетних коштів (дотацій, субсидій, кредитів) на структурну перебудову космічної галузі;

·капітальні вкладення в розвиток науки і промисловості;

·утримання державних організацій і підприємств космічної спеціалізації;

·фінансова державна підтримка унікальних об'єктів космічної діяльності;

·державні та позадержавні інвестиції;

·залучення зарубіжних коштів через виконання спільних космічних проектів.

Опосередковані методи фінансування повинні включати:

·впровадження прискореної амортизації для підвищення темпів оновлення основних фондів;

·використання коштів від приватизації матеріальних об'єктів галузі в процесі її реструктуризації і від продажу озброєнь і військової техніки (під виконання оборонних проектів);

·використання частини видатків міністерств та інших центральних органів виконавчої влади - замовників міжвідомчих програм;

·компенсацію частини облікової ставки за кредитами, що надаватимуться комерційними банками для реалізації проектів;

·зниження податкових ставок, зокрема звільнення від податку на додану вартість операцій з продажу космічної техніки та її систем і елементів, операцій з ввезенням суб'єктами космічної діяльності на територію України товарів для виробництва космічної техніки;

·відміна ввізного мита при ввезенні на територію України товарів для виробництва космічної техніки, якщо такі товари не виготовляються в Україні;

·звільнення від сплати земельного податку, збільшення строків проведення розрахунків з експортно-імпортних операцій після перерахування авансу суб'єктами космічної діяльності та ін.

8. Політика в сфері інформаційного забезпечення

Політика в сфері інформаційного забезпечення має базуватися на розробці стратегії державної політики в космічній діяльності, виборі та обґрунтуванні основних її напрямів та заходів з використанням значних обсягів інформації широкого спектру, а саме: світових тенденцій розвитку космічної техніки, пріоритетних напрямів комерційного міжнародного співробітництва, структурної науково-технічної та промислової політики іноземних держав, прогнозних даних щодо економічного розвитку української космічної галузі, зовнішньої політики держави, пріоритетів її науково-технічного та технологічного розвитку, можливостей суміжних галузей економіки та багато ін.

Загальними принципами формування політики в сфері інформаційного забезпечення повинні стати:

·підключення НКАУ, організацій та підприємств галузі до світових інформаційних мереж;

·сприяння консолідації систем зв'язку та інформаційних потоків на державному і галузевому рівнях, а також на рівні організацій та підприємств галузі всіх видів власності;

·сприяння створенню в організаціях та підприємствах галузі сучасних автоматизованих систем інформаційного забезпечення випереджаючими темпами;

·підтримка ініціатив щодо удосконалення існуючої законодавчо-нормативної бази з питань підвищення інформаційного забезпечення галузі;

·впровадження сучасних методів накопичення і обробки інформаційних потоків;

·проведення в галузевому науково-дослідному інституті на постійній основі комплексних досліджень політики держави в космічній діяльності з метою оцінки її ефективності і необхідності внесення відповідних корегувань.

Дослідження в сфері інформаційного забезпечення повинні виконуватися з використанням інформаційних баз НКАУ, галузевого інституту, організацій і підприємств та сучасних методів обробки інформаційних потоків з включенням для аналізу таких процедур:

·визначення пріоритетних напрямів розвитку космічної діяльності високорозвинених країн світу та потреб світового комерційного ринку космічних послуг;

·оцінки прогнозних показників економічного розвитку держави на наступні десять років;

·оцінки щорічних обсягів бюджетних надходжень галузі з використанням прогнозних економічних показників;

·техніко-економічного аналізу перспективних проектів з створення космічної і ракетно-космічної техніки та послуг, розділів “Програми структурної перебудови та інноваційного розвитку галузі” та обсягів реструктуризації галузі на запланований період, у тому числі оцінки ефективності впровадження проектів за єдиною “Методикою визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво” Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, визначення необхідних обсягів фінансування на структурну перебудову;

·з урахуванням отриманих результатів пошуку виваженого компромісу між запропонованою кількістю наукоємних проектів з створення нової космічної техніки, прискореними темпами структурної перебудови та економічними можливостями держави;

·підготовки попередніх вихідних даних щодо уточнення обсягів робіт, запланованих Загальнодержавною (Національною) космічною програмою України, Державною програмою розвитку О і ВТ та “Програмою структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі Україні”.

9. Основні функції державних органів

Проведення державної політики щодо космічної діяльності базується на використанні:

·Законодавства України про космічну діяльність;

·Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки;

·Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України, схваленої Верховною Радою (від 13.07.1999 № 916-ХIV);

·Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на період 2003-2007 роки;

·Державної програми розвитку О і ВТ на період до 2010 року;

·Концепції структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі, затвердженої Указом Президента України від 06.02.2001 № 73/2001;

·Концепції структурної перебудови оборонно-промислового комплексу України;

·Програми структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі;

·Міжвідомчої програми впровадження космічних технологій для створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку, а також державної підтримки вітчизняного експортера на 2001-2005 роки;

·Державної програми приватизації організацій та підприємств;

·Державного бюджету у частині асигнувань на космічну діяльність і структурну перебудову галузі.

Виконання норм та настанов перелічених загальнодержавних документів в інтересах функціонування і розвитку космічної галузі проводиться при такому розподілі функцій державних органів:

Президент України - визначає основні політичні орієнтири і стратегічні напрями космічної діяльності в контексті загального економічного становища країни, напрямів розвитку науково-технічного, технологічного та промислового потенціалів України, міжнародної співпраці України в сфері космосу, воєнної та економічної безпеки держави, затверджує концепцію стратегії структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі.

Верховна Рада України - затверджує законодавчі акти, що регламентують космічну діяльність організацій та підприємств всіх форм власності на території України та бюджетні асигнування на космічну діяльність в інтересах держави за поданням Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України - затверджує програму структурної перебудови і інноваційного розвитку космічної галузі, міжнародні угоди про спільну космічну діяльність, сприяє організаціям і підприємствам у виході на світовий ринок космічних товарів, технологій і послуг, забезпечує пряму державну підтримку у структурній перебудові галузі, приймає рішення про перепрофілювання, ліквідацію або приватизацію державних підприємств, забезпечує контроль за виконанням міжнародних угод та за експортом і імпортом космічної техніки та ракетних технологій.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції - прогнозує рівень видатків на структурну перебудову і інноваційний розвиток галузі з урахуванням економічної ефективності її діяльності, формує частку державного бюджету на космічну діяльність, узгоджує її з зацікавленими відомствами, подає проект бюджету Кабінету Міністрів України та Президентові України для наступного затвердження у Верховній Раді, формує пропозиції щодо податкової політики, економічних методів впливу, розробляє механізм та забезпечує індексацію асигнувань на космічну діяльність.

Міністерство фінансів України - веде облік і контролює видатки на космічну діяльність, розробляє нормативні документи на видатки бюджетних коштів, контролює відповідність фінансової діяльності галузі цим нормативам.

Міністерство оборони України - оцінює потреби Збройних Сил України в космічній та ракетній техніці та впроваджує їх у Державну програму розвитку О і ВТ, бере участь у формуванні і виконанні Загальнодержавної (Національної) космічної програми з питань виконання оборонних завдань, формує державне оборонне замовлення на продукцію космічної галузі, укладає контракти на виконання держзамовлення.

Національне космічне агентство України - реалізує функції в межах своєї компетенції відповідно до Закону України “Про космічну діяльність” від 15.11.1996 року № 502/96-ВР та Положення НКАУ про його діяльність, зокрема, розробляє пропозиції щодо концептуальних основ державної політики у галузі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях та інтересах безпеки і оборони держави, забезпечує організацію космічної діяльності в Україні та під юрисдикцією України поза її межами, розробляє разом з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та НАН України Загальнодержавну (Національну) космічну програму України та забезпечує її виконання.

Одними з найважливіших функцій державних органів з надання сприятливих умов для ефективного функціонування космічної галузі зараз є:

·формування оптимальної структури бюджету галузі з виділенням достатніх коштів на проведення НДДКР;

·виключення обмежень та державна підтримка при входженні у ринкове середовище наукових та дослідно-конструкторських організацій та підприємств галузі;

·пряме бюджетне фінансування підприємств та організацій, неспроможних існувати в ринкових умовах, а також дотація унікальних елементів експериментально-промислової бази галузі та полігонів;

·надання державних кредитних гарантій, податкових та експортно-імпортних пільг науково-дослідним та дослідно-конструкторським організаціям та підприємствам для їх диверсифікації, структурної перебудови, розвитку науково-технічного потенціалу, створення перспективної наукоємної продукції, забезпечення участі в міжнародному обміні та науково-технічному співробітництві, створення спільних проектів, залучення іноземних інвесторів.

10. Очікувані результати

Реалізація концептуальних основ державної політики в космічній діяльності має забезпечити:

·створення у 2002…2003 роках базової частини галузі, здатної конкурувати на вітчизняному і міжнародному ринках космічної та загальнотехнічної продукції та послуг; завершення у 2003…2005 роках формування на нових засадах комплексу підприємств галузі, спроможних ефективно функціонувати в умовах ринкової економіки, та проведення послідовної структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі;

·отримання нових наукових знань про поверхню Землі, навколоземний простір, Сонячну систему, далекий космос, біологічні та фізичні процеси в умовах мікрогравітації (проекти “Інтербол-Прогноз”, “Варіант”, “Центр”, “Коронас”, “Спектр”, “Космобіологія”, “Матеріал”, “Сегмент” та ін.);

·збільшення обсягів послуг населенню України із супутникового телефонного зв'язку та телерадіомовлення шляхом розвитку національних супутникових систем телекомунікацій (проекти “Либідь-М”, “Либідь-Р”, “Либідь-ГСО”, “Сигнал-ТБ”, “Мережа-В” та ін.);

·забезпечення господарчого комплексу України інформацією з дистанційного зондування Землі для контролю стану навколишнього середовища з метою раціонального використання природних ресурсів, виявлення кризових природних та техногенних явищ, піднесення на якісно новий рівень природокористування, землеробства, прогнозування погоди, геологорозвідки, моніторингу великомасштабних процесів на суходолі та водній поверхні Землі” (проекти “Січ-1М”, “Січ-2”, “Січ-3” та ін.);

·розвиток наземної інфраструктури навігаційних та спеціальних інформаційних систем для високоточного позиціювання та навігації, підвищення ефективності та безпеки функціонування транспорту, промисловості та сільського господарства (проекти “Навігація”, “Безпека”, “Геомережа”, “Спостереження”);

·створення нового покоління конкурентоспроможних малих космічних апаратів (мікросупутників) із застосуванням “проривних” технологій для забезпечення потреб України та виходу на міжнародний ринок (проект “МС-2-8”);

·збереження і подальший розвиток виробництва існуючих ракет-носіїв (“Зеніт”, “Циклон”, “Циклон-ТЕ”, “Дніпро”), створення нового носія легкого класу (проект “Маяк”), збільшення частки продукції України на світовому ринку транспортних космічних послуг (проекти “Циклон-4”, “Маяк”, “Зеніт-М”, “Дніпро-М”);

·модернізацію та ефективне використання в національних та міжнародних проектах унікальної наземної космічної інфраструктури (проекти “Ресурс”, “Старт-Д”, “Старт-3”);

·підвищення безпеки і оборони держави шляхом створення і застосування космічних інформаційно-розвідувальних, навігаційних систем та систем зв'язку (проекти подвійного призначення “Січ-2”, “Січ-3”, “Навігація”, “Либідь”);

·прискорення інтеграції до міжнародного космічного виробництва та комерційного використання космічної продукції шляхом запусків зарубіжних супутників ракетами-носіями “Зеніт”, “Циклон”, “Дніпро”, використання українських ракет-носіїв в міжнародних проектах, участі у виконанні міжнародних проектів зі створення нових засобів виведення корисних вантажів на орбіту та ін. зі зміцненням та розвитком світового іміджу України як космічної держави;

·реалізацію міжвідомчих програм впровадження космічних технологій у створення та виробництво високотехнологічної цивільної продукції;

·розв'язання соціальних проблем: збереження висококваліфікованого кадрового потенціалу підприємств галузі, створення нових робочих місць, поліпшення якості життя громадян країни шляхом розширення надання інформаційних послуг та послуг систем зв'язку та телерадіомовлення.

За період до 2011 року реалізація космічних проектів повинна забезпечити збільшення випуску конкурентоспроможної космічної продукції у два рази, збільшення обсягів міжнародного комерційного співробітництва в космічній галузі більше ніж у чотири рази, обсягів народногосподарських товарів підприємствами галузі - більше ніж у півтора рази, впровадження новітніх космічних технологій зв'язку, телерадіомовлення, навігації, геологорозвідки, прогнозування розвитку природних катаклізмів на суходолі та водній поверхні Землі в обсягах, більших ніж на порядок від сьогоднішніх.

Висновки

1.Зараз космічна діяльність визначається в світі як дуже важливий чинник характеристики науково-технічного та технологічного стану економіки країни і впливу на її розвиток.

За обсягом космічної діяльності Україна займає провідні позиції серед розвинених країн світу. Вона має в структурі господарського комплексу відокремлену космічну галузь - однин з пріоритетних наукоємних секторів економіки держави, спроможний приносити прибуток і сприяти підйому інших ключових галузей народного господарства. Тому розвиток космічної діяльності в Україні здатний активно впливати на позитивне вирішення багатьох нагальних та перспективних загальнодержавних завдань.

За цих умов необхідні чітке визначення основних принципів державної політики стосовно регулювання космічної діяльності і розробка відповідних шляхів їх реалізації на найближчій і середньостроковий період часу.

Дане питання зберігає свою актуальність, незважаючи на послідовне введення в дію в Україні певної низки правових і нормативних документів в сфері космічної діяльності (Закон України “Про космічну діяльність” від 15.11.96 № 502/96-ВР, Положення НКАУ про його діяльність, “Концепція структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі”, затверджена Указом Президента України від 06.02.2001 № 73/2001 та ін). Поглиблення процесу ринкових перетворень і відповідна зміна умов, в яких доводиться функціонувати космічній галузі, викликають потребу динамічного відстеження розвитку економічної ситуації в країні з періодичним переглядом і уточненням концептуальних основ державної політики в космічній сфері.

2.Підготовлений матеріал подає результат попереднього системного аналізу питання, виконаного фахівцями ДФ НІСД, на прогнозний період часу до 2011 року. Він містить комплексні рекомендації щодо змісту державної політики в космічній галузі в усіх основних напрямках діяльності - головні цілі і завдання, структурна політика та основні пріоритети, науково-технічна, зовнішньоекономічна, оборонна, фінансово-інвестиційна, інформаційна політика та ін.

3.Надані рекомендації, на думку ДФ НІСД, знайдуть практичне застосування при розробці правових і нормативних документів щодо розвитку космічної діяльності в Україні на період 2003-2011 роки і далі в відповідних державних структурах - профільних Комітетах Верховної Ради України, Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України, НКАУ, Міноборони та ін.

Матеріали аналітичної записки розроблені колективом співробітників ДФ НІСД в складі: д.т.н. А.І.Шевцов, д.т.н. В.С.Шеховцов, к.ф.-м.н. В.Г. Васильєв, н.с. Цвєткова Т.І.


Copyright © 2002 by DB NISS