Науковий семінар

 

“Ліквідація  сховищ  радіоактивних  відходів: проблеми  та шляхи  вирішення”

 

19 червня 2007 р.

м. Дніпропетровськ

 

 

Організатори:

 

Дніпропетровська обласна державна адміністрація,
Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень у м. Дніпропетровську,
Придніпровський науковий центр НАНУ.

 

Мета проведення:

·       Оцінка стану та характеристик хвостосховищ відходів переробки уранового виробництва у Дніпропетровській області (кількісні та складові характеристики, наявність корисних елементів, вплив на довкілля та населення, загальний стан безпеки).

·       Аналіз досліджень та технологій в галузі поводження з відходами переробки уранового виробництва (світовий, вітчизняний та регіональний досвід, пропозиції щодо конкретного застосування).

·       Оцінка стану виконання діючих програм з вирішення проблем хвостосховищ у Дніпропетровській області.

·       Розробка пропозицій щодо необхідних подальших заходів з вирішення цих проблем, у тому числі і щодо джерел їхнього фінансування.

 

В роботі семінару прийняли участь 34 фахівця. Серед них: представники органів державної влади та місцевого самоврядування, державної інспекції ядерної та радіаційної безпеки, вчені Придніпровського наукового центру, Українського науково-дослідного інституту промтехнології, Дніпропетровського та Дніпродзержинського університетів, Інституту проблем природокористування та екології НАНУ, ДФ НІСД, фахівці підприємств ПГМЗ, “Бар’єр”, “Екологія – Дніпро” та ін. Було заслухано 12 доповідей та повідомлень.

 

Учасники наукового семінару відмічають:

1.       Більшість відходів уранового виробництва в Дніпропетровській області розташована на території колишнього Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ) у 10 хвостосховищах, стан яких є небезпечним.

2.       Проблема хвостосховищ відходів уранового виробництва є одним із важливих елементів загальної проблеми забезпечення екологічної безпеки регіону.

3.       Ризики, які виходять з невирішення цієї проблеми, – загроза здоров’ю населення шляхом безпосереднього радіоактивного впливу, а також існуючою можливістю радіоактивного забруднення головної водної артерії країни – ріки Дніпро.

4.       Технології поводження з такого роду хвостосховищами існують і постійно вдосконалюються, є достатній світовий, вітчизняний та регіональний досвід їхнього використання.

5.       Прийнято декілька програм з вирішення проблем хвостосховищ в Дніпропетровській області, але жодна з них не виконується.

 

Учасники наукового семінару рекомендують:

1.     Терміново провести необхідні роботи щодо забезпечення робочого стану 2-ї секції хвостосховищаСухачівське”.

2.     Вважати доцільним провести переробку хвостосховищ “Дніпровське”, “Західне” та “Центральний ЯР” з метою вилучення урану та остаточної їх ліквідації. Орієнтовано загальний видобуток на цих сховищах може скласти близько 1000 тон урану.

3.     Інші сховища необхідно привести в безпечний стан, використовуючи досвід європейських країн, в першу чергу Швеції та Естонії.

4.     Роботи на хвостосховищах потребують постійного наукового супроводження. Для цього повинна бути призначена відповідальна наукова організація.

5.     На кожному хвостосховищі повинна бути налагодження система моніторингу його стану з проведенням радіометричної зйомки.

6.     Кожне хвостосховище повинно мати паспорт, в якому будуть зафіксовані його характеристики, у тому числі вміст урану.

7.     Для проведення робіт на хвостосховищах повинна бути створена правова юридична база, для чого доцільно організувати робочу групу з фахівців державних та наукових організацій.

8.     Необхідно провести дезактивацію території колишнього ПХЗ.

9.     Необхідно зберегти деякі виробництва ПХЗ, і в першу чергу, гідрометалургійний цех, який є унікальним виробництвом і може використовуватися в програмах “Золото України”, “Золото Придніпров’я” та ін. Обладнання ПХЗ дозволяє організувати виробництво сонячного кремнію, який сьогодні в світі користуєтьсь великим попитом.

10. Для виконання діючої “Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини” необхідно налагодити стале та достатнє фінансування з врахуванням європейського досвіду (приведення в безпечний стан 1 га хвостосховища потребує витрат в обсязі 3 – 5 млн євро).